ALTERNATIVE ENERGY WEEK/Solar Energy Ukraine 2017

  • Рубрика записи:События

ВИЭ - ALTERNATIVE ENERGY WEEK/Solar Energy Ukraine 2017

Знайомство зі спікерами

Запитання для Світлани Теуш

Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine 2017» є «Правові аспекти інвестування в проекти розвитку сонячної енергетики». Наскільки перспективною, на Ваш погляд, є сьогодні галузь сонячної енергетики?

Галузь сонячної енергетики в Україні є досить привабливою для інвестування та має значний потенціал для подальшого розвитку. Протягом останнього року спостерігається зростання зацікавленості інвесторів та запуск нових, реальних проектів. Цьому значною мірою сприяє «зелений» тариф, який є високим порівняно з іншими країнами, фіксованим на весь строк його дії (у розмірі, який визначається залежно від часу введення об’єкта в експлуатацію) та має прив’язку до євро. ДП «Енергоринок», а згодом – гарантований покупець, який буде створений натомість, зобов’язаний купувати у виробників всю відпущену електричну енергію, вироблену на об’єктах енергетики, яким встановлено «зелений» тариф, протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу, тобто до 1 cічня 2030 року. Таким чином, інвестор має почуватися більш захищеним від основних ринкових ризиків, пов’язаних з пошуком покупців та гарантованих обсягів збуту виробленої електроенергії, валютних та цінових коливань.

Об’єктивні процеси «здешевлення» технології та обладнання, яке використовується для будівництва сонячних електростанцій, сприяють динамічному розвитку галузі у глобальному вимірі, вона стає цікавою як для великих промислових гравців (навіть з традиційних видобувних галузей) так і для малих підприємств, побутових користувачів. До того ж, очікується, що подальше вдосконалення технологій зберігання «сонячної» енергії, підвищення потужності та ефективності сонячних батарей дозволять вивести галузь на новий рівень, зменшити проблеми, пов’язані з коливаннями генерації з відновлювальних джерел, та знизити навантаження на енергосистему.

Прослідковується цікавий тренд до «електрифікації» та інвестування у відновлювальну енергетику та пов’язані з нею технологічні рішення з боку великих нафтогазових гігантів, які, таким чином, диверсифікують свої ризики та оптимізують портфель інвестицій. Нещодавно, норвезька нафтогазова компанія Statoil заявила про плани інвестування у проекти з відновлювальної енергетики, у тому числі, сонячної, враховуючи інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність цієї галузі, що постійно зростає. Це – не перший, і не поодинокий випадок, коли компанії — лідери традиційної енергетики починають інвестувати в розвиток відновлювальних джерел енергії. Ще раніше Engie придбала одну з провідних компаній в галузі сонячної енергетики Solairedirect, та приєдналась до Terrawatt Initiative (TWI), глобальної неприбуткової асоціації, яка співпрацює з International Solar Alliance (ISA) задля створення належних регуляторних умов та сприяння розвитку сонячної генерації у світі. Shell придбала MP2 Energy, компанію з диферсифікованим, іноваційним портфелем активів та послуг, у тому числі, в галузі сонячної енергетики та енергоменеджменту, ритейлу та управління попитом (а на днях Shell — оголосила про придбання NewMotion, одного з найбільших в Європі виробників електромобілів).

Завдяки стрімкому технологічному прогресу залежність галузі відновлювальної енергетики від механізмів державної підтримки та субсидіювання поступово знижується. За таких умов важливо, аби держава віднаходила правильний баланс між потребами збереження стабільності та прогнозованості регуляторного середовища, відповідності інвестиційним очікуванням, та міркуваннями економічної доцільності та обгрунтованості державної підтримки галузі.

Останнім часом в нашій державі відбувається чимало позитивних зрушень, що сприяють розвитку альтернативної енергетики, втім поки що є над чим працювати. З якими проблемами найчастіше стикаються під час реалізації проектів з альтернативної енергетики, зокрема сонячної?

Щодо позитивних зрушень — безперечно, маєте рацію. Передусім, варто відзначити прийняття в цьому році довгоочікуваного нового Закону Україні «Про ринок електричної енергії», який має системне значення для галузі та реформування ринку електроенергії. Розпочато роботу над «вторинним» законодавством, яке спрямоване на імплементацію вимог цього закону. Нещодавно регулятор (НКРЕКП) затвердив постанову, якою вносяться зміни до примірної форми договору купівлі-продажу електроенергії, що дозволить підвищити захист прав як виробника, так і третіх осіб, що фінансують відповідні проекти. Зокрема, йдеться про встановлення строку дії договорів купівлі-продажу електроенергії на весь період застосування «зеленого» тарифу, визнання можливості підписання договорів купівлі-продажу до будівництва та введення об’єктів в експлуатацію, можливості відступлення чи обтяження прав виробника за договором на користь кредиторів, пом’якшення відповідальності виробника, підвищення ролі позасудових засобів врегулювання спорів, зокрема, медіації, закріплення права сторін на звернення до міжнародного арбітражу. Процес вдосконалення примірної форми договору триває: 10 жовтня регулятор опублікував до загального відома та подання коментарів і пропозицій проект нових змін до цієї форми, якими закріплюється право виробника на відшкодування збитків у випадку припинення договору, надається додатковий час для усунення невідповідностей до припинення договору, визначається поняття «змін у законодавстві» тощо.

Проте, навіть з урахуванням усіх цих поліпшень, примірна форма договору купівлі-продажу електроенергії все ще не є повноцінним інструментом, на який можуть спиратися інвестори на початкових етапах реалізації проекту для прогнозування, з високою ймовірністю, майбутньої прибутковості проекту (що прийнято звати «bankable»). Адже, хоча договір купівлі-продажу і можна буде підписувати до початку будівництва, проте він набуватиме чинності після настання низки умов, у тому числі, тих, які мають місце після завершення будівництва та не завжди залежать від інвестора, — отримання ліцензії на виробництво електроенергії, набуття статусу члена Оптового ринку електроенергії (ОРЕ), встановлення «зеленого» тарифу, отримання погодження технічного завдання та проекту на побудову автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії, подання документів для її реєстрації на ОРЕ тощо). За наявності таких «відкладальних» умов зберігаються певні інвестиційні ризики, пов’язані з невизначеністю та негарантованістю відпуску електроенергії за «зеленим» тарифом.

Є й інші чинники, які стримують розвиток галузі: обмежені можливості для залучення капіталу та його висока вартість, зарегульовані, тривалі та часто не прозорі процедури землевідведення та будівництва, складнощі, пов’язані з підключенням об’єктів до мереж та відсутністю необхідної інфраструктури. Що стосується деяких із цих процедур, останнім часом доводиться констатувати навіть рух у зворотньому від лібералізації та дерегуляції напрямку.

Що означає для виробників сонячної енергії нова відповідальність за «небаланси», яку впроваджує новий закон про електроенергію?

Питання відповідальності виробників за «небаланси» багато дебатувалося на етапі розробки нового Закону України «Про ринок електричної електроенергії». Як відомо, інтеграція енергії з відновлювальних джерел в загальну енергосистему становить певні виклики та обмеження, вимагає балансування системи та розподілу відповідальності між учасниками ринку, пов’язаного з відповідними витратами на балансування.

Фінансовий «тягар» відповідальності, за загальним правилом, покладається на учасників, які спричиняють такі небаланси, тобто, у нашому випадку, на виробників «сонячної» енергії. При цьому обсяг відповідальності за «небаланси» визначається залежно від розміру відхилень фактичних показників відпуску електроенергії від прогнозних показників на певну часову одиницю виміру.

Новий Закон «Про ринок електричної електроенергії» передбачає поступове (із «кроком» у 10% щороку) запровадження відповідальності виробників, починаючи з 2021 року. Відповідальність буде застосовуватись у випадку перевищення виробником дозволених обсягів відхилень від заявлених погодинних графіків відпуску електроенергії. Згідно з законом, відповідальність за «небаланси» не матиме зворотньої дії та не застосуватиметься до об’єктів, введених в експлуатацію до набрання чинності новим законом. Для енергії сонця такі допустимі відхилення, які не тягнуть відповідальності, складають 10%. Щоправда, після досягнення всіма суб’єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, частки у розмірі 5% у щорічному енергобалансі України, поріг таких допустимих відхилень буде знижений до 5%.

Такі витрати виробників електроенергії, розмір яких не може бути передбачений під час розрахунку прибутковості на початковій стадії проекту, можуть ускладнити залучення банківського та іншого зовнішнього фінансування. Наразі розглядається впровадження системи прогнозування виробництва електроенергії з відновлювальних джерел, яка дозволила б знизити ризики виробників електроенергії, пов’язані з «небалансами», та надати більше певності інвесторам.

Що очікує на галузь «сонячної енергетики» після 2030 року?

В 2030 році строк дії в Україні «зеленого» тарифу спливає, і вже зараз це викликає чимало запитань серед інвесторів, особливо, іноземних, які звикли діяти на підставі довгострокових стратегій. По мірі наближення цього строку, цей часовий горизонт може дедалі більше стримувати надходження нових інвестицій.

Позиція європейських міжнародних інституцій полягає у тому, що надалі галузь відновлювальних джерел має існувати в умовах вільної конкуренції, нарівні з іншими джерелами енергії, і для цього формуються економічні та технічні передумови. Втім, з огляду на «національні» особливості України, наразі передчасно робити висновки, чи потребуватиме ця галузь державної підтримки, та якою мірою. Не виключаю, що й надалі будуть збережені певні форми державної підтримки, але із впровадженням нових, ринкових інструментів, які передбачають більш збалансований розподіл ризиків між виробником та покупцем електроенергії, та що на зміну прямим механізмам державної підтримки прийдуть нові, більш складні фінансово-організаційні механізми, які вже набувають поширення в інших країнах, — наприклад, аукціони, контракти на різницю тощо. Крім того, державна підтримка напевно стане більш диверсифікованою, залежно від суспільних пріоритетів розвитку енергетики та стану розвитку окремих її сегментів (наприклад, виходячи з потреб стимулювання розвитку мікрогенерації, розподіленої генерації можуть бути застосовані інструменти їх пріоритетної підтримки порівняно з великою генерацією тощо).

Що сьогодні потрібно для залучення інвестицій до сектору альтернативної енергетики?

Інвестиційна привабливість українських проектів в цьому секторі значною мірою залежить від стабільності «зеленого» тарифу та, в цілому, стабільності правового режиму регулювання виробництва електроенергії з відновлювальних джерел. Відтак, існують високі вимоги та очікування інвесторів щодо держави, яка має гарантувати його стабільність та застосування протягом усього строку дії. Важливо послідовно дотримуватись принципів стабільності та прогнозованості, зокрема, під час розробки та впровадженні «вторинного» законодавства на виконання Закону України «Про ринок електричної енергії». Певна стабілізація правового режиму альтернативної енергетики, пов’язана з прийняттям цього закону, є відносною. Адже структура ринку буде докорінно змінюватися, зокрема, планується реорганізація ДП «Енергоринок», на місці якої постануть нові інститути, у тому числі, гарантований покупець, який має надалі викупати електроенергію за договорами купівлі-продажу.

Враховуючи структурні трансформації, які мають відбутися на ринку електроенергії, подальшу реструктуризацію ДП «Енергоринок», важливо забезпечити наступність та безперервність дії договорів купівлі-продажу електроенергії, укладених з ДП «Енергоринок» з виробниками електроенергії з відновлювальних джерел, не допустити погіршення умов для виробників та посилити захист інвесторів у такі проекти. Судячи з останніх змін до примірної форми договору купівлі-продажу, які схвалені регулятором у вересні, та тих, що розміщені для публічного обговорення у жовтні, регулятор, «з подачі» ЄБРР, МФК та інших міжнародних інституційних інвесторів, розпочав робити перші кроки у напрямку посилення захисту прав виробників електроенергії та інвесторів.

Загалом, реформа ринку передбачає надання великих повноважень регулятору, який має бути, своєю чергою, реформований. Процес реформування регулятора, як бачимо, просувається з великими складнощами, що може позначитись на інших складових ринку електроенергії, для реформування яких необхідні рішення регулятора.

Звичайно, потребують подальшого спрощення процедури землевідведення, будівництва, підключення до мереж, адже девелопмент проектів у галузі відновлювальної енергетики – це складний, багатостадійний процес, який не зводиться до встановлення «зеленого» тарифу. Інвестори оцінюють звичайно проект у комплексі усіх його стадій та чинників, що впливають на реалізацію та життєвий цикл проекта.

Ваші очікування від конференції «Solar Energy Ukraine 2017».

Дякую за запрошення взяти участь у конференції. Це є цінною можливістю поділитися власним досвідом з іншими учасниками ринку, обмінятися думками про стан та перспективи розвитку сектору в Україні, про досвід інших країн, дізнатися більше про проблеми, які хвилюють різноманітних учасників ринку та, звісно, налагодити корисні стосунки з тими, хто зацікавлений у реалізації проектів та, загалом, у розвитку галузі відновлювальної енергетики в Україні.